Наскільки небезпечний менінгіт у собак

Запальні процеси в оболонках головного мозку є серйозною патологією, яка потребує негайної кваліфікованої допомоги. Найчастіше менінгіт має інфекційну природу і проявляється як вторинне захворювання. Лікувальні заходи спрямовані на ліквідацію основної причини захворювання. При інфекційній формі недуги до терапії включаються антибактеріальні препарати, при неінфекційних застосовуються гормональні засоби.

Причини розвитку захворювання

Ветеринарні фахівці на підставі багаторічної практики до основних причин розвитку менінгіту у собак відносять такі:

• Інфекційні захворювання вірусної та бактеріальної природи. Запалення мозкових оболонок супроводжує такі тяжкі інфекції, як сказ, лептоспіроз, чума м`ясоїдних, злоякісна катаральна лихоманка, вірусний менінгоенцефаліт, пастерельоз. Патогенні мікроорганізми струмом крові, за лімфатичною системою або нейрогенним шляхом потрапляють в оболонки головного мозку, викликаючи набряк та запалення.

Рекомендуємо прочитати про застуді у собак. Ви дізнаєтеся про симптоми захворювання у собак, лікування ліками та народними методами, профілактики.
А тут докладніше про пневмонію у собак.

Різновиди

Залежно від етіології тяжкої хвороби, у ветеринарній медицині розрізняють інфекційний та неінфекційний (асептичний) менінгіт, а також первинний та вторинний. Інфекційна форма захворювання обумовлена ​​впровадженням у мозкові оболонки вірусів, бактерій, найпростіших мікроорганізмів, патогенних грибків тощо.д.

Асептичний менінгіт розвивається, як правило, на тлі дії хімічних токсинів, отрут, а також обумовлений аутоімунними реакціями організму. Неінфекційна форма нерідко діагностується у бернських зенненхундів, мопсів та біглів. Собаки цих порід схильні до гранулематозного менінгіту, а також гормон-залежної форми недуги.

По локалізації патологічного процесу ветеринарні фахівці розрізняють осередковий та загальномозковий менінгіт. Якщо запалення зазнали тверді мозкові оболонки, то йдеться про пахіменінгіт. У випадку, коли запалення охопило павутинну оболонку, фахівці говорять про арахноїдит, а при залученні до патології м`якої мозкової мембрани – про лептоменінгіт.

За характером запального процесу розрізняють гнійну та серозну форму захворювання. Гнійний менінгіт розвивається, як правило, при проникненні в оболонки бактеріальної інфекції. Серозна форма характерна для асептичного менінгіту та запалення, спричиненого неінфекційною причиною.

млявість, відмова від корму, пригнічений стан.

Підвищення температури тіла, тяжке дихання, задишка.

Нудота блювота.

Тварина болісно реагує на дотик (гіперстезія).

Зіниці розширені, очні яблука малорухливі. У деяких випадках відзначається косоокість, нерівномірне розширення зіниць, ністагм (тремтіння очного яблука).

У собаки відзначається підвищена чутливість до зовнішніх подразників (звук, світло).

Підвищений тонус м`язів шиї та потилиці. Ригідність у собак виявляється у тугоподвижности та викривленні шиї, згорбленої позі тварини. При пальпації області спостерігається хвороблива реакція з боку вихованця.

Порушення координації руху. Хода стає хиткою, невпевненою. Собака при ходьбі намагається високо підняти кінцівки. Збоку така хода нагадує ходьбу на ходулях.

Судоми, епілептичні напади, прогресуючий параліч свідчать про серйозний запальний процес в оболонках головного мозку.

Порушення зорової функції, сліпота.

Запальний процес нерідко супроводжується розладом дихальної та серцевої діяльності. При несвоєчасному лікуванні смерть вихованця настає внаслідок паралічу життєво важливих центрів головного мозку, які відповідають за дихання та серцевий ритм.

Методи діагностики

Враховуючи небезпеку нервової патології для життя тварини, власник повинен якомога раніше показати собаку ветеринарному фахівцю. Точний діагноз у короткий термін може бути встановлений при оснащенні клініки високотехнологічним обладнанням.

Інформативним методом дослідження є краніографія (рентгенологічне обстеження черепа), магнітно-резонансна та комп`ютерна томографії. З їхньою допомогою ветеринарний фахівець не тільки виявить запальне вогнище, але й оцінить його локалізацію. Виражені патологічні зміни виявляються під час проведення електроенцефалограми.

У тому випадку, якщо підтверджено вірусну природу менінгіту, хворому вихованцю призначають специфічні противірусні препарати - сироватки, гамма-глобулін. Ефективне застосування та неспецифічних засобів - Інтерферону, Бетаферону.

Крім боротьби із запаленням, в комплексну терапію входить застосування протинабрякових та знеболювальних препаратів. Зменшити набряк головного мозку допомагають Маннітол, Фурасемід, Дікарб. Зняти больовий синдром допомагають Но-шпа, Спазган.

Щеплення як надійний метод профілактики

Захистити чотирилапого вихованця від небезпечної недуги може своєчасно проведена вакцинація проти основних інфекцій (лептоспірозу, сказу, чуми м`ясоїдних тощо).д.). Ветеринарна медицина володіє широким арсеналом високоефективних полівалентних вакцин, що захищають собак від багатьох захворювань, що супроводжуються запаленням мозкових оболонок.

Специфічної вакцини проти менінгіту немає у зв`язку з тим, що причин хвороби безліч – від інфекції до аутоімунних збоїв. Проведення регулярної профілактичної дегельмінтизації допоможе виключити ризик розвитку захворювання на тлі паразитарного захворювання.

Рекомендуємо прочитати про ентеровірус у собак. Ви дізнаєтеся про види захворювання, джерела зараження, симптоми ентеровірусу, діагностику та лікування, дієтотерапію, наслідки.
А тут докладніше про симптоми та лікування сальмонельозу у собак.

Менінгіт у собак є небезпечним запальним процесом нервових оболонок головного мозку. Захворювання найчастіше розвивається на тлі первинної інфекції (бактеріальної, вірусної, грибкової). У комплексну терапію входить застосування антибактеріальних, протинабрякових, кортикостероїдних, знеболювальних, протисудомних препаратів. Враховуючи високий відсоток летального результату, важливо вчасно розпочати адекватне лікування хворого собаки.